Суцільна загадка трипільської культури

120 років тому – восени 1897 року – археолог-любитель Вікентій Хвойка поблизу села Трипілля знайшов культурні артефакти, які ми тепер добре знаємо під назвою «Трипільська культура». Він одразу зрозумів, що це оригінальна культура. Щодо неї відомо достатньо багато, ще більше навколо неї існує теорій і вигадок. За словами історика й археолога Михайла Відейка, на той момент стаж дослідницької діяльності Вікентія Хвойки вже нараховував кілька років.

Глиняні вироби різних форм, функцій і орнаментів є однією з головних особливостей трипільської культури. ЇЇ часто також називають “культурою мальованої кераміки”. Трипільську кераміку можна умовно розділити на два різновиди:

•  досить грубі і прості вироби
• з прекрасно виробленої глини, з тонкими стінками, добре випалені та досконалі.

Джерело: https://images.app.goo.gl/DPKSoRUJF9kn9XaN7

Часто на трипільській кераміці можна побачити зображення людей, тварин, особливо собак і змій, безліч візерунків та фантастичних істот. Іноді можуть бути зображені цілі “картини” з цих елементів. За думкою археологів, більшість з них мають сільськогосподарський зміст. Відомо багато трипільських статуеток, особливо жінок і биків. Вважається, що ці статуетки були втіленням Великої Богині, а бик символізував мужність.

В 2015 році в селі Доброводи Черкаської області був розкопаний гончарний осередок. Це була величезна піч. Саме тоді спростувалося традиційне твердження, що перші горни винайшли греки. Трипільці на три тисячі років випередили греків з їх технікою обпалювання глини.