Одеса

Одеса – місто розташоване на неглибокому узбережжі Чорного моря в точці приблизно в 19 милях (31 км) на північ від лиману річки Дністер і приблизно за 275 миль (443 км) на південь від Києва.

Хоча поселення існувало на цьому місці в давнину, історія сучасного міста почалася в 14 столітті, коли тут була заснована татарська фортеця Хаджибей; згодом воно перейшло до Литовсько-Польської імперії, а в 1480 р. до Туреччини. Фортеця була взята росіянами штурмом у 1789 році, а територія відійшла до Росії в 1792 році. У 1792–1793 роках була побудована нова фортеця, а в 1794 році була додана військово-морська база та торгова набережна. У 1795 році новий порт отримав назву Одеса на честь давньогрецької колонії Одесос, місце якої вважалося неподалік.

Протягом 19 століття Одеса швидко розвивалася, особливо після відкриття залізниць у 1866 році. Одеса зазнала важких руйнувань у Другій світовій війні під час тривалої й невдалої оборони від німецьких та румунських військ.

Місто залишається великим портом України з добре обладнаними доками та судноремонтними заводами. Після 1957 року новий порт був побудований в Іллічевську, за 12 миль (20 км) на південь. Одеса є базою рибальського флоту. Залізничне сполучення міста добре налагоджене в усі куточки України, Молдови та Румунії. Одеса також є великим промисловим центром з широким спектром галузей машинобудування; Продукти включали верстати, крани та плуги. Хімічна промисловість виробляла такі матеріали, як добрива, фарби, барвники. Одеса також була місцем переробки нафти, переробки джуту, виробництва товарів народного споживання та харчової промисловості. Більшість фабрик розташовано на північ від порту вздовж набережної, а нові заводи розташовані на західних околицях.

Одеса є важливим культурно-освітнім центром. Тут є університет, заснований у 1865 році, та численні інші вищі навчальні заклади. Найвідомішим його науково-дослідним закладом є Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені Філатова. Є ряд музеїв і театрів, у тому числі оперний театр і театр балету, що датуються 1809 роком. Узбережжя моря на південь від гавані є популярним курортним районом з численними санаторіями та таборами відпочинку.

Цікаві факти:

• Під містом розташована мережа катакомб, спочатку прокладених із занедбаних вапнякових шахт для контрабанди, а пізніше ці тунелі служили схованкою під час Другої світової війни. Хоча туроператори пропонують катакомбні подорожі, самі тунелі українські чиновники не вважають безпечними.
• Перший пам’ятник у місті був встановлений герцогу де Рішельє в 1828 р. Він очолив місто і організував виробництво стеаринових свічок, воску, мила, порошку.
• Бруківка, якою прокладали перші дороги Одеси, була досить непрохідною, її привозили з Неаполя. Деякі пам’ятки, закладені ще у 18 столітті, збереглися й досі на вулицях Пушкінській, Дерибасівській. Саме в Одесі почали асфальтувати дороги по всій імперії.
• У 1886 році Ілля Мечников і Микола Гамалія організували першу в Україні і другу в світі (після Парижа) бактеріологічну станцію. Про це повідомляє меморіальна дошка на будинку № 4 по вулиці Льва Толстого.
• Одеський оперний театр увійшов до списку Forbes найнезвичайніших пам’яток Східної Європи.
• Найстаріший в Україні завод ігристих вин працює в Одесі на Французькому бульварі. Він був заснований наприкінці 19 століття Генріхом Редерером.
• Одеська церква — центральний лютеранський собор України. Церква Святого Павла була побудована німецькою громадою в 19 столітті.
• У 1902 році в Одесі було відкрито перший в Україні фунікулер. Він з’єднував порт і верхню частину міста.
• В Одесі є площа Остапа Бендера, вона займає всього 5 м². Найменша площа у світі розташована на вулиці Дерибасівській навколо пам’ятника 12-му кріслу.
• У вежі будинку № 5 на вулиці Преображенській є збудований Одеський маяк, який працює «в парі» з Воронцовським і допомагає кораблям зайти в порт. Якщо судно на правильному курсі, то обидва маяки на лінії курсу можна одночасно побачити візуально один над одним.
• В Одеському археологічному музеї зберігається золота монета князя Володимира – перша золота монета Київської Русі, карбована наприкінці XX початку XI ст. У світі їх всього 11.
• Найдовший в Європі балкон. Щоб його побачити потрібно подивитися на кутовий будинок на Катерини і Грецьку. Балкон повністю обрамляє будівлю без перерв. Це так званий житловий будинок Маврокордато, побудований у 1905 році за проектом архітектора Юрія Дмитренка.