Дністрові барви

Перші згадки про витоки річки з’являються ще у V ст. до н.е. у творах давньогрецького історика Геродота під назвою «Тірас». Цей давній термін походить від іранського прикметника «швидкий», а з курдського перекладається як «дикий», «неприборканий». У IV ст. Амміаном Марцелліном згадується вперше сучасна назва як «Данаструс». У молдаван і румунів річку здавна називали «Ністру», а у Київській Русі – Дьністрь. Ця первинна назва і увійшла до України, а згодом річка стала відома як Дністер. Тож є кілька версій походження назви річки Дністер, але взагалі воно може бути простим: «дон» – вода, «стрий» – швидкий.

Географія

Бере свій початок Дністер з гори Розлуч, що знаходиться поблизу села Вовче Львівської області. Далі, спустившись з висоти близько 900 м над рівнем моря, річка гірським потоком прокладає собі шлях по Передкарпаттю, перетинає південно-західний край Подільської височини, протікає по межі України з Республікою Молдова, а потім, повертаючись на територію України як судноплавна річка, впадає у Дністровський лиман.

Дністер має протяжність 1362 км, із них 705 км протікають територією нашої держави та 220 км – транскордонною лінією. Загальна площа його басейну з притоками становить 72100 км². Деяка частина русла річки є для України загальною з Республікою Молдова і по ній проходить державний кордон країн.

Значна протяжність річки визначає всю різноманітність території, по якій вона протікає, саме тому Дністер умовно можна поділити на три частини: Карпатська, Подільська та Причорноморська.

У верхній частині, Карпатська частина, Дністер – типова гірська річка зі швидкою течією, з великою кількістю порогів, кам’янистим дном та берегами.

У середній частині, Подільській, вийшовши на рівнину, Дністер в межах Сянсько-Дністровської вододільної рівнини тече широкою заболоченою долиною, течія стає значно спокійнішою. У цій частині похил річки значно зменшується, береги стають низькими, утворюються численні розгалуження, острівці та різко зменшується прозорість води. Проте, вже нижче річки Свічі береги долини Дністра стають вищими, а течія знову швидкою, а за гирлом річки Бистриця починається Дністровський каньйон, який без жодного сумніву можна назвати унікальним природним об’єктом в Україні. Слід зазначити, що Дністровський каньйон віднесено до Семи чудес країни і простягається він на чотири області: Івано-Франківську, Тернопільську, Чернівецьку та Хмельницьку. Середній Дністер простягається до міста Тирасполя, де його правий беріг вже не такий високий, як у Дністровському каньйоні.

Найнижча частина Дністра, Причорноморська, протікає здебільшого територією південно-східної частини Республіки Молдова. У цій частині течія річки уповільнюється, з’являються рукави, досить великі острови й заплавні озера, а ближче до гирла в межах Одеської області долина річки стає обводненою та заболоченою. Саме тут Дністер і виходить на Причорноморську низовину, де з’являються плавні, подібні до Дніпровських.

Флора і фауна Дністра

Дністер є однією із найкрасивіших річок України, подорожуючи вздовж річки, можна насолодитися мальовничими ландшафтами. У Дністра високі скелясті береги, висота яких досягає двох метрів, а русло річки утворює водоспади і невеликі острівці. Серед скель є входи в таємничі печери, однак родзинкою річки вважається все ж таки каньйон.

Дністер багатий на велику кількість риби, всього налічується близько 40 різновидів. Тут водяться: окунь, підуст, судак, густера, короп, краснопірка, сом, жерех, верховодка, із рідкісних видів – це вирезуб, марена, стерлядь.

Ліси в басейні річки вкривають схили Карпат, а вершини їх зайняті луками – полонинами. В горах на висоті переважають хвойні породи дерев, а нижче – листяні. У рівнинній частині басейну Дністра лісів небагато, переважають листяні породи: дуб, ясен, клен, липа, граб, у західній частині Поділля зустрічається бук. У лісах водяться козуля, борсук, заєць, білка, вепр, ласка, кіт лісовий, іноді трапляються олені та рись.

Також вражає різноманітність птахів, найчисленнішими видами є: берегова ластівка, пелікан, лебідь, великий та малий баклан, чапля. лелека чорний та рибалочка, на островах водиться чимало мартинів і крячків. Крім того, на луках пониззя Дністра живуть коровайки та жовті чаплі, які занесені до Червоної книги України.

Характеристики річки та її значення для суспільства

Живиться Дністер від дощових вод та сніготанення й має свою характерну рису – паводковий режим, що зумовлюється значним коливанням зимових та літніх опадів. Так, щороку на річці відбувається по кілька паводків, особливо після випадання зливових дощів влітку або стрімкого сніготанення навесні. Причиною паводкового стану є низька місткість русла річки через її круті береги та вузькі заплави.

Дністер упродовж багатьох тисячоліть відігравав роль основної транспортної артерії, що зв’язувала Прикарпаття й Пониззя з Балканами і Близьким Сходом. У далекому минулому з півдня річкою доставлялись вироби з металу, античний посуд, тканини тощо, а племена Подністров’я вивозили хліб, хутро, шкіру. З часів Київської Русі до середини XIX століття Дністром сплавляли до чорноморських портів цінну деревину, вивозили зерно, хутро, мед, віск, зброю, вироби місцевих ремісників.